- двигтіння
- dwyhtinńa
с.dźwiganie
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
двигтіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
двигтіння — я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
затрясти — су/, се/ш, док. 1) перех. Почати трясти, хитати кого , що небудь ривками. 2) перех. Викликати коливання, двигтіння чого небудь. || безос. || Викликати в тілі та кінцівках тремтіння, хворобливе відчуття ознобу. || безос. 3) неперех. Почати швидко… … Український тлумачний словник
двигіт — готу, ч., розм. Те саме, що двигтіння … Український тлумачний словник
здригатися — і рідко іздрига/тися, а/юся, а/єшся і рідше здри/гуватися, уюся, уєшся, недок., здригну/тися і рідко іздригну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Роблячи мимовільні судорожні рухи, тремтіти, трястися (від холоду, жаху і т. ін.). || Відчувати внутрішнє… … Український тлумачний словник